Первинний запит: письмово чи усно

Кожне звернення від людини1 до людини2 починається із налагодження взаєморозуміння. Коли людина прагне виговоритися, донести свій запит (хтось адресує своє звернення психологу, інший – коучу, ще хтось – тому самому продавцю консультанту) і бути почутою, , найважливіше, отримати очікувану реакцію на свій запит. Інший же – повинен налаштуватися, почути, проаналізувати, синхронізувати і відреагувати.

Кожне звернення може бути опрацьовано об’єктивно, суб’єктивно, жадібно і ніяк. Тобто можна попасти одне одному випадково в настрій і з півслова розібратися в ситуації… Або не відчути зайнятість одного чи схвильованість іншого і дратівливо обмінюватися куцими фразами … або прокрутити в голові на перших фразах суму економії, чи суму заробітку, і діяти залежно від цього… або просто побоятися настояти і привернути до себе увагу чи пропустити важливий лист (дзвінок, зустріч…) в метушні дня.

То для чого покладатися на випадок чи настрій, якщо можна оптимізувати час та гроші?!

+” від попереднього письмового запиту до психолога, коуча та будь-якого фахівця зі сфери надання послуг для обидвох сторін:

  • економія часу і грошей як мінімум від 2 до 4 зустрічей, які проходитимуть у форматі “налаштування”: клієнт виговорюється, скаче з теми на тему, з розповіді про себе переходить на опис інших, проблему плутає з метою звернення, спеціаліст – стеногрфує нотатки по ходу зустрічі, задає питання, нагадуючи дитячу гру в “Морський бій”; далі – вечорами розплутує отриману інформацію, списує додаткові питання і – до наступної зустрічі. В той час, коли вже на 2-й зустрічі, як правило, клієнт запитує за що оплачено гроші і коли буде “вже добре”
  • один раз вимордувавши твір на тему, його можна надіслати для опрацювання кільком спеціалістам одночасно із додатковими питаннями, наприклад – чи працює спеціаліст дистанційно, коли найпізніше чи найраніше можливі години його роботи з вами і т.п. Погодьтесь, нікому не потрібні уривчасті безситемні зстрічі, бо спеціаліст не врахував навантаженості в графіку, а замовник того факту, що зустрічей може бути не 2, і не 5, а і півроку
  • …от ви і почали роботу над собою, над проблемою))) Одним із терапевтичних прийомів є різні варіації листів: 1. Для тих, хто втратив орієнтири, мотивацію, чи просто лінтюх – створення серії автоматичних листів-відкриток до самого себе на початку кожного місяця і повтором в кінці місяця. 2. Для емоційно нестриманих – “офіцерський лист”, який треба писати щоразу на тому самому листі, коли ви спалахуєте в типовій ситуації, аж поки ця агресія не перегорить. 3. Для змучених – використання блокноту і ручки активізує роботу мозку, поліпшуючи ефективність його діяльності
  • письмовий запит дає безліч інформації, як аналіз “результату життєдіяльності” замовника: грамотність підкаже загальний рівень майбутніх бесід аж до підбору метафор, щоб комфортно було обидвом сторонам і зберігалась тотожність мислення і взаєморозуміння; лаконічність та послідовність підкажуть стратегію майбутніх сесій – від пропорції самостійної роботи і спільної і аж до прогнозованої тривалості взаємодії; кількість листів – технічну грамотність і загальний емоційний стан і підкаже аргументацію, щоб бути почутим, адже почути замовника це ще не все
  • можна завжди повернутися до аналізу первинного запису, порівняти із робочими поточними нотатками і зробити висновки про відповідність вибраної стратегії, про вірність прогнозу, про пропущені нюанси, про приховану чи спотворену інформацію і взяти на майбутнє інструмент для швидкого її коригування ….

Тут нюанс: написати варто власне на папері, а далі – відсканувати, перенабрати, вже не має значення! Головне подолати внутрішній супротив та мотивувати лінь: “Ууууууу, та то стільки часу займе….”

” від попереднього письмового запиту до психолога, коуча та будь-якого фахівця зі сфери надання послуг для обидвох сторін:

  • можна потрапити на гарного копірайтера чи красномовного оратора і бути ошуканим
  • можна опрацювати лист. дати пропозицію і не отримати дякую, може не пройшли конкурс, а може і не актуально вже, адже зцілює сама робота по написанню листа, тому завжди варто на отриманий запит надіслати лист із вказанням термінів, коли ви можете на нього відреагувати і уточнити, чи це влаштує вашого співрозмовника
  • можна обидвосторонньо зробити хибні висновки, та, в такому разі, ніхто не відміняє продовження спілкування, можливості зустрічі, додаткових питань чи аргументації

Я аж ніяк не стверджую, що це єдино правильна форма первинного комунікування, та в наш час зайнятості, доступності мобільних телефонів і вайберу без кордонів це дозволяє зберегти зону комфорту кожного: спеціаліста, що в мить дзвінка думав про щось інше, замовника потенційного – щоб можна було повноцінно приділити увагу, замовника, що, можливо, вже сидить в кріслі навпроти, на жаль, вимкнення телефонів все ще рідкість – то дитина, то ревнива половина з метою контролю, то босс, то хворі батьки …. об’єктивно, але відволікає всіх. Адже в таку мить ви не тут, і не там…

Я “за” письмову первинну комунікацію в довільній формі, без бланків, без переліку питань! Поговоріть з блокнотом ручкою, як спостерігач, я побачу більше!

#psychologicalliteracybyOlenaNagirna

#businesscoachOlenaNagirna

Advertisements

One comment

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s